реквізит

реквізит
-у, ч., спец.
1) Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. || Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. || Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь.
2) Обов'язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін.
••

Реквізи́ти організа́ції — адресні дані, телефони, що їх одна з сторін, які домовляються, повідомляє іншій для підтримування зв'язку.

3) Вихідні дані книжки.
4) реквізи́ти, мн. У праві – дані, які повинні міститися в акті або іншому документі для визнання його дійсним.
5) реквізи́ти, мн., друк. Дані про видавництво та друкарню. (За державним стандартом України розміщуються на останній сторінці книжки).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "реквізит" в других словарях:

  • реквізит — 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізит 2 іменник чоловічого роду обов язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки) …   Орфографічний словник української мови

  • реквізит — зиту, ч. Пр. Предмет, одяг необхідний для гри на сцені …   Словник лемківскої говірки

  • реквізитний — а, е, спец. Прикм. до реквізит 1) …   Український тлумачний словник

  • квитування — я, с., фін. 1) Операція депозитарної установи щодо встановлення ідентичності реквізитів розпорядження на переказ (поставку) цінних паперів клієнта (депонента) постачальника з розпорядженням на одержання цінних паперів клієнта (депонента)… …   Український тлумачний словник

  • вексельний — а, е. Стос. до векселя. •• Ве/ксельна гра/ція встановлена відстрочка сплати за векселем. Ве/ксельна дисциплі/на сукупність правил точного виконання вексельних зобов язань. Ве/ксельна мі/тка один з реквізитів переказного векселя, найменування… …   Український тлумачний словник

  • бланко-вексель — я, ч. Вексель, в якому відсутній один або декілька звичайних реквізитів …   Український тлумачний словник

  • мітка — и, ж. 1) Знак, зроблений на кому , чому небудь. •• Ве/ксельна мі/тка реквізит переказного векселя – включене до тексту найменування цього цінного папера Вексель . 2) спец. Фізичний запис на зовнішньому носії, який позначає початок або кінець… …   Український тлумачний словник

  • позначка — и, ж. 1) Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого небудь, указування на щось. || Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю. || Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на… …   Український тлумачний словник

  • скена — (грец.) 1. У ранній період палатка біля розташованого у підніжжя пагорба давньогрецького театру, згодом дерев яна або мурована прибудова, де переодягалися актори і зберігався театральний реквізит. 2. Вся сценічна частина споруди античного театру …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • акцесорія — Акцесорія: реквізит, бутафорія [53] тут: привхідне, другорядне [48] …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»